Національний банк знизив облікову ставку: що це означає і чого чекати далі

Руслан Кисляк

Журналіст

Вперше за понад рік Національний банк України знизив облікову ставку. З 28 липня базова процентна ставка регулятора, від якої обліковуються всі останні ставки на фінансовому ринку, становить 22%. Станом на 27 липня ця ставка станоновила ще 25%. Що і для кого це змінить?

Причини для оптимізму

Першою і основною причиною для зниження ставки послужило суттєве скорочення інфляції, тобто зменшення темпів росту споживчих цін. 

За даними НБУ, споживча інфляція з більш ніж 26% на початку року сповільнилася до 12,8% у червні. Важливу роль тут відіграв фактор насичення ринків продовольства та пального, а також зниження світових цін на енергоносії.

Менш зрозумілим для пересічних громадян, але від того не менш важливим фактором гальмування цін стало підвищення Національним банком вимог до обов’язкового резервування банків. Іншими словами, регулятор "руками" банків "законсервував" частину гривневої маси в тих-таки банках. Розрахунок простий: що менше готівки у людей на руках, то менше вони її витрачають. А, значить, ціни на товари і послуги ростуть не так  швидко.

А "консервували" банки готівку дуже просто — підвищуючи ставки за гривневими депозитами. 

В результаті виграли всі: вкладники трохи більше заробили на процентах, ціни (знову ж таки) не так швидко росли, а гривня (від того, що її стало трохи менше у вільному доступі) — укріпилась. І, забігаючи наперед, варто зазначити, що тепер і бізнесу стане трохи легше жити, бо через зниження облікової ставки здешевшають банківські кредити. Ну, принаймні теоретично.

І, повертаючись до стабільності курсу гривні, — сприяли тому також заходи НБУ з фінансового моніторингу та валютного нагляду. Курсовий чинник зрештою зумовив сповільнення інфляції як напряму через ціни на товари, так і опосередковано — через поліпшення очікувань. 

До речі, на очікування позитивно вплинув той фактор, що Національний банк з початку року не надрукував жодної гривні для фінансування дефіциту державного бюджету.

Але це ще не всі хороші новини від Нацбанку.

Що буде далі з цінами

Ураховуючи обнадійливу динаміку споживчих цін у першому півріччі, НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік — з 14,8% до 10,6%. 

На думку регулятора, зростання цін сповільнюватиметься за рахунок поступового зниження світової інфляції та все ще доволі жорстких регуляцій з боку самого НБУ. 

Центробанк і надалі зобов’язується забезпечувати стійкість валютного ринку (тобто стабільність курсу гривні) та достатній рівень привабливості гривневих активів (тобто стимулюватиме банки тримати високі ставки за депозитами). Усе це має обмежувати ріст споживчих цін.

Вагоме значення матиме незмінність тарифів на більшість житлово-комунальних послуг. 

Водночас надалі інфляція знижуватиметься повільніше, ніж у попередні місяці. Це пов’язано, зокрема, з вичерпанням так званого ефекту бази порівняння. Що це таке — можна пояснити на прикладі. Якщо, умовно, у травні ви отримали зарплатню в розмірі 1 гривні, а в червні — 100 гривень, то місячний ріст зарплати становив 100 крат. А якщо за місяць зарплата збільшилась зі 100 до 200 гривень, то ріст відбувся лише двократний, хоча фактично зарплата виросла на ті ж таки 100 гривень.

Так само з інфляцією — в міру того, як ріст цін уповільнюватиметься, динаміка інфляції здаватиметься вже не такою вражаючою. Але від того не менш важливою.

Не сприятиме зниженню інфляції й повернення довоєнного рівня оподаткування пального та червневе підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів. Крім того, на цінову динаміку певною мірою вплинуть і російські теракти на півдні України, зокрема підрив Каховської ГЕС.

Протягом наступних років тенденція до зниження інфляції збережеться. Зменшення безпекових ризиків дасть змогу відновити оптимальні логістичні шляхи, розширити виробництво та наростити врожаї. Крім того, це відкриє шлях для відновлення припливу інвестицій в Україну.

Сповільненню інфляції сприятиме і подальше зниження світових цін, зокрема на енергоносії, очікують в НБУ.

Зазначені чинники переважать проінфляційний вплив пожвавлення внутрішнього попиту, зростання заробітних плат та коригування деяких житлово-комунальних тарифів у післявоєнний період.

НБУ очікує, що інфляція у 2024 році знизиться до 8,5%, а в 2025 році — до 6%

(Не) очікувано економіка піде в ріст

В Національному банку констатують той факт, що економіка України (можливо, навіть неочікувано для багатьох) демонструє стійкість до нових викликів війни. І за результатами поточного року економіка може зрости на 2,9%. Тут варто згадати, що у перший рік війни реальний ВВП України скоротився майже на третину — на 29,1%. Щоправда, тоді це теж було неочікувано непогано — порівняно з тим, що могло бути.

Повертаючись до реалій поточного року, в НБУ констатують, що зростання внутрішнього попиту в умовах стабільного функціонування енергосистеми та макрофінансової стійкості сприяло подальшому відновленню економічної активності. 

Однак зростання економіки обмежували постійні ракетні обстріли, саботаж роботи "зернового коридору" та нові руйнування інфраструктурних об’єктів. Крім того, негативно впливали на бізнес торговельні обмеження для української агропродукції з боку низки країн Євросоюзу. 

Ці чинники зумовили скорочення експорту України в II кварталі та стримуватимуть відновлення економіки надалі. Водночас фактичні результати І кварталу виявилися кращими, ніж очікувалося. Пожвавлення економіки тривало і у ІІ кварталі — як у виробничих секторах, так і в секторі послуг.

НБУ помірно підвищив прогноз зростання реального ВВП у 2023 році — з 2,0% до 2,9%

За умови зниження безпекових ризиків починаючи з середини 2024 року економічне зростання прискориться. Експорт відновлюватиметься активніше після налагодження морської логістики та припинення обстрілів інфраструктури. Поступове повернення мігрантів сприятиме пожвавленню споживчого попиту, а інвестиції суттєво зростуть на етапі відбудови країни. 

А проте, попереджають в Нацбанку, дефіцит державного бюджету залишатиметься значним через потреби в підтримці обороноздатності та економічного відновлення.

НБУ прогнозує зростання реального ВВП у 2024 році на 3,5%, а у 2025 році — на 6,8%

Багато залежатиме від чужих грошей

В Національному банку зазначають, що ритмічне надходження фінансування від зовнішніх партнерів України сприяло зростанню міжнародних резервів до історично рекордного рівня — 39 млрд доларів. Так, з початку року Україна отримала майже 27 млрд доларів у формі кредитів та грантів від міжнародних партнерів, що значно перевищило продаж валюти НБУ для балансування валютного ринку. Завдяки зовнішній підтримці уряд мав змогу покривати значний дефіцит бюджету без "друку грошей". 

Але подальша міжнародна підтримка залишається критично важливою. Очікується, що за підсумками цього року міжнародна допомога Україні сягне 42 млрд доларів. 

Міжнародна підтримка залишатиметься дуже важливою для збереження макрофінансової стабільності і в наступні роки. Так, з огляду на все ще значні видатки на оборону для фінансування дефіциту бюджету наступного року потрібно щонайменше 37 млрд доларів. Навіть після завершення активних бойових дій високі потреби в зовнішньому фінансуванні зберігатимуться через обмежений експортний потенціал та суттєву потребу в імпорті для повоєнної відбудови країни. Україні необхідно продовжувати успішну співпрацю з МВФ та іншими міжнародними партнерами, вважають в НБУ.

Що може піти не так

Ключовим ризиком для росту цін та економічного розвитку залишається триваліший термін, а також непередбачувані характер та інтенсивність повномасштабної війни. НБУ закладає в прогноз припущення щодо суттєвого зниження безпекових ризиків у середині 2024 року. Довша, ніж припускається, тривалість повномасштабної війни загрожуватиме додатковими втратами для економічного зростання, зокрема через суттєвіші руйнування та більшу міграцію. Це також може мати негативні наслідки для росту цін, насамперед через вищий тиск на курсові та інфляційні очікування.

Вагомими також є інші ризики: 

• зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
• поновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань енергетичної інфраструктури, що призведе до обмеження економічної активності та експорту, збільшення потреби в імпорті та, відповідно, посилення тиску на валютному ринку;
• нові масштабні теракти, які обмежуватимуть експортну логістику, а також економічний потенціал країни загалом;
• виникнення додаткових бюджетних потреб — для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо; 
• подальші ускладнення для експорту агропродукції, зокрема за продовження чи розширення торговельних обмежень окремими європейськими країнами.

Національний банк припускає, що так званий "зерновий коридор", яким Україна експортувала по Чорному морю свою агропродукцію, навряд чи повноцінно буде відновлено найближчим часом. Поновлення ж його функціонування або розширення альтернативних маршрутів сприятиме збільшенню експортних можливостей, а отже, й активнішому економічному відновленню.

Зростання економіки може прискоритися за реалізації масштабних проєктів відбудови України. Водночас найсуттєвіший позитивний вплив на економічний розвиток може мати швидше, ніж очікується зараз, зниження безпекових ризиків.

То навіщо НБУ знизив облікову ставку

З огляду на стрімкіше, ніж очікувалося, зниження інфляції, тривалу стійку ситуацію на валютному ринку, високий рівень міжнародних резервів, а також результативність заходів НБУ з підвищення привабливості банківських депозитів у гривні, регулятор вирішив розпочати цикл зниження облікової ставки. Тож правління НБУ вирішило знизити облікову ставку на 3 відсоткових пункти — до 22%.

В Нацбанку упевнені, що поточне та подальше зниження ставок за операціями НБУ дасть змогу зберегти привабливість гривневих заощаджень. Це є важливим елементом забезпечення курсової стійкості за умови помʼякшення валютних обмежень і переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. З іншого боку, — зниження ставок НБУ підтримає відновлення економіки в умовах збереження макрофінансової стабільності.

Простіше кажучи, зниження ключової ставки НБУ матиме як наслідки: 

• по-перше, збереження відносно високих процентних ставок за гривневими депозитами в банках; 
• по-друге, міцну гривню;
• по-третє, пом’якшення всіляких обмежень на операції з валютою (це важливо як для фізосіб, так і для бізнесу);
• далі — поступовий відхід від жорсткої фіксації курсу гривні;
• по-п’яте, нижчі кредитні ставки, що має стимулювати бізнес брати більше кредитів, а отже, потроху відновлювати економіку;
• і нарешті, — збереження загальної фінансової стабільності в країні, оскільки насправді зміни — не кардинальні, а дуже навіть незначні та обережні. Але тут, як то кажуть, важливим є перший крок.

І якщо все складеться так, як того хочеться Національному банку (в дійсності, не лише йому, а й усім нам) — то регулятор знижуватиме облікову ставку й надалі. Це відбуватиметься поступово, щоб не зашкодити тенденції до сталого зниження інфляції та стійкості валютного ринку.

Головною ж передумовою цього в Нацбанку вбачають підтримання достатньої привабливості гривневих активів, що забезпечувало б захист заощаджень у національній валюті від інфляційного знецінення. Збереження високого рівня довіри до гривні є вкрай важливим на етапі пом’якшення валютних обмежень і переходу до гнучкішого курсоутворення, переконані в НБУ. 

Водночас, попереджають в центробанку, прогноз облікової ставки не є зобов'язанням НБУ, з огляду на високу невизначеність подій, які відбуваються в Україні.

Що думають експерти про дії та прогнози НБУ

Опитані Новини.LIVE експерти позитивно оцінюють рішення Національного банку щодо зниження облікової ставки та прогнози подальшого економічного розвитку країни. Ба більше, вони вважають прогнози регулятора дещо консервативними і обережними, сподіваючись, що в реальності економічна динаміка буде навіть трохи кращою.

Керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій вважає рішення НБУ своєчасним. Він зазначає, що окрім облікової ставки регулятор також знизив ставку за так званими депозитними сертифікатами овернайт до 18% та за кредитами рефінансування до 24%. Що це означає?

За допомогою депозитних сертифікатів Національний банк вилучає зайву готівку у банків (під процент), граючи тим самим на зміцнення гривні і зниження цін. Зниження ставки за депсертифікатами означатиме зменшення заробітків банків на щедрості регулятора і, як наслідок, зниження ставок за власними депозитами. А це потягне за собою (принаймні в теорії) зниження ставок за банківськими кредитами. Отже, стимулюватиме економічний розвиток.

Крім того, зниження доходів на депозитних сертифікатах НБУ стимулюватиме банки шукати більш високу доходність за рахунок кредитування (принаймні на це певно розраховують в НБУ). Що, безперечно, корисно для економіки.

Пошук додаткової дохідності змусить банки звернути увагу на облігації внутрішньої державної позики від Міністерства фінансів. Від цього виграє і держава, і банки. Банки зароблять на Мінфіні трохи більше, ніж на Нацбанку. А держава залучить додаткові кошти без необхідності переплачувати на процентах

Але й це ще не все. Зниження ставки НБУ за кредитами рефінансування означає здешевлення кредитів, які регулятор видає банкам. А ті своєю чергою ці гроші можуть видавати у вигляді кредитів бізнесу або фізособам, і теж за нижчими ставками. Ну і, як в попередньому прикладі, це має стимулювати економічний ріст.

Тож дії центробанку виглядають абсолютно виправданими і на часі.

Про це говорить і експерт з нагляду за банками Євген Дубогриз.

"Я особисто думаю, що за тих темпів інфляції, які спостерігаються зараз і які Нацбанк прогнозує, можна було б і більш радикальний крок зробити — знизити облікову ставку як мінімум до 20%. Але Нацбанку видніше — регулятор точно володіє більшим масивом інформації, ніж будь-хто з аналітиків, і має змогу приймати більш зважені рішення з урахуванням всіх ризиків", — зазначає співрозмовник Новини.LIVE.

На що точно вплине зниження облікової ставки НБУ, так це на вартість банківських кредитів. Вони мають подешевшати. І це добре для стимулювання економічної активності. Але відчути цей вплив можна буде не раніше ніж за три місяці

Щоправда, додає заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса, відсутність повноцінного кредитування економіки — проблема швидше не вартості кредитів, а того, що банки під час війни взагалі дуже неохоче кредитують. 

Тож зниження облікової ставки Нацбанком — це швидше сигнал для ринку щодо необхідності зниження ставок і активізації кредитування економіки. Ну і, звичайно, це абсолютно логічний і очікуваний крок, який відображає успішність стратегії НБУ щодо зниження інфляції.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися