"У 2023 році життя здорожчає мінімум на 20%": економіст Ярослав Жаліло для Новини.LIVE

Руслан Кисляк

Журналіст

Новини.LIVE поспілкувалися з доктором економічних наук, заступником директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярославом Жалілом щодо економічних підсумків 2022 року та очікувань на рік прийдешній.

Рік 2022-й

— Ярославе Анатолійовичу, яку економічну динаміку маємо за результатами року?

— Прогнозоване скорочення ВВП — біля 30%. Загострення енергетичної кризи може погіршити прогноз, проте, з іншого боку, подовження дії "зернових коридорів" може дещо компенсувати втрати. Приблизно на третину зменшиться експорт, що є вельми позитивним показником, зважаючи на локалізацію руйнувань у переважно експортоорієнтованих східних регіонах, відставання експорту зернових та різке погіршення логістики. 

Ситуація у промисловості вельми нерівномірна. За даними Держстату, у першому півріччі скорочення склало 32,2%. Ймовірно, до кінця року ситуація може дещо покращитися. Найбільш постраждалі — виробництво будматеріалів, металургія та хімічна промисловість. Ситуація в машинобудуванні останнім часом поліпшується завдяки державним закупівлям, проте дається взнаки ускладнення доступу до імпортних комплектуючих.

— Яка ситуація склалася з державними фінансами?

— Відбулося рекордне зростання дефіциту бюджету, розмір якого зрівнявся з розміром дохідної частини. Також рекордно виріс державний борг. Разом з цим, прогнозованість та функціональність бюджетної системи забезпечено завдяки потужній міжнародні фінансовій допомозі у формі грантів та пільгових кредитів. Це дозволило належним чином фінансувати важливі видатки на оборону, соціальні потреби та відбудову, які сумарно зросли майже удвічі порівняно з довоєнним планом видатків.

Важливо, що попри глибокий економічний спад власне фінансування бюджету за рахунок податків навіть дещо вище показника минулого року. Значною мірою цьому сприяє інфляційний чинник. Проте, суттєвим є також вплив сумлінності платників податків.

— Що відбувається на валютно-курсовому фронті? Які фактори тут діють? 

— Незважаючи на послаблення офіційного курсу гривні на чверть, курсова динаміка залишається прогнозованою та контрольованою. Політика фіксованого курсу разом з обмеженнями на рух валютних коштів запобігають спекуляціям та відпливу капіталів. Між тим, нинішній рівень курсу гривні видається обґрунтованим — про це свідчить збалансованість попиту та пропозиції безготівкової валюти, поступове скорочення розриву між офіційним та готівковим курсами. 

Спостерігаються навіть певні кроки валютної лібералізації. Проте перехід до ринкового курсоутворення до закінчення війни навряд чи ймовірний. Вищий, ніж офіційний, готівковий курс абсорбує ефекти валютних обмежень (зокрема, на валютні платежі за кордон), спекулятивні тренди та частину надлишкової готівкової ліквідності, яка могла би тиснути на споживчий ринок. Тому його волатильність та певна віддаленість від офіційного курсу є природною.

— Яка ситуація зі споживчими цінами? Які тому причини?

— За даними Держстату, за 11 місяців ціни зросли на 25,7%. Проте ситуація дуже нерівномірна. Продовольство подорожчало на третину, причому деякі складові (яйця, фрукти, овочі) зросли в ціні значно більше. На споживчих цінах насамперед відбилося зростання витрат виробників та торговельних мереж — на пальне, сировину, імпортні складові та товари. Закладаються в ціну підвищені інфляційні та девальваційні очікування. 

З іншого боку, живильним середовищем для росту цін є збереження високої купівельної спроможності певної частини населення — осіб, задіяних в системі оборони; тих, хто отримує значні доходи, експлуатуючи диспропорції воєнного часу (варто згадати "картковий туризм" початкового періоду, кризу пального, сплески ажіотажного попиту на певні товари, наразі — попит на товари, пов"язані з енергонезалежністю).

Проте слід наголосити, що показники цінової динаміки як для воєнного часу є вельми поміркованими. Це свідчить як про виваженість монетарної політики, так і про високу адаптивність бізнесу, який оперативно збільшує пропозицію у відповідь на коливання споживчого попиту.

— Яка ситуація на паливному ринку? 

— Паливний ринок — показовий приклад ефективного вирішення проблеми на основі децентралізованих підприємницьких рішень. Адекватна лібералізація ринку дозволила досить швидко подолати дефіцит пального, причому ринок нормально пройшов навіть піковий період осінніх польових робіт. Наразі ціни на пальне порівняно з груднем 2021 року зросли на 64%, асортимент повністю відновився. 

Причому з кризи ринок вийшов набагато більш стійким на основі розподіленості постачань і зберігання, і наразі є одним із наріжних каменів стійкості навіть у випадку тривалих блекаутів. Ціна об'єктивно зросла через подорожчання логістики постачання і девальвацію гривні.

— Що маємо в енергетиці за результатами року? 

— За повідомленнями фахівців, ситуація украй складна. Попри ефективність української ППО, яка перевершує очікування практично усіх експертів, відновлення енергосистеми після кожної ворожої атаки дається дедалі важче. З іншого боку, країна виграє час — адже відбувається інтенсивна адаптація як бізнесу, так і домогосподарств до ризиків глибоких блекаутів, удосконалюються технології захисту та відновлення енергетичних об'єктів. Відтак, зменшуються потенційні негативні наслідки у разі гіпотетичної тривалої нефункціональності енергосистеми. Відбуваються інтенсивні постачання автономного енергетичного обладнання, складових для відновлення зруйнованого. 

Тому і в сфері енергетики стійкість зростає щодня на засадах розподіленості ресурсів та децентралізації управління ними.

Що рік прийдешній нам готує

— Що відбуватиметься з державними фінансами у 2023 році?

— Ухвалений бюджет-2023 побудований на вельми песимістичних припущеннях, тому виконання його показників досить імовірне. 

Ухвалення Євросоюзом, а потому — й США рішень щодо фінансової допомоги Україні з визначеними сумами та термінами дозволятиме ритмічно фінансувати дефіцит. 

Разом з тим, за позитивного розвитку подій, можливе суттєве перевиконання дохідної частини державного бюджету вже за підсумками першої половини року. Це дозволить уряду здійснити перегляд бюджету та збільшити фінансування важливий статей. Думаю, насамперед — пов'язаних з відбудовою. 

Найімовірніше, на наповнення дохідної частини працюватиме й "інфляційний податок" через перевищення планового показника інфляції. Водночас, він компенсуватиме "недовиконання" девальваційного прогнозу. 

Враховуючи, що фінансова допомога надаватиметься на кредитних засадах, відбуватиметься значне нарощування держборгу. Проте пільгові умови надання з низькими відсотковими ставками послаблюють обтяжливість цього боргу. Враховуючи, що після перемоги очікується інтенсивне відновлення країни з активним припливом валютних ресурсів, наразі таке зростання боргу не видається загрозливим.

— Які ваші очікування щодо валютно-курсової динаміки? Які фактори її визначатимуть? 

— Валютно-курсова динаміка залежатиме від показників платіжного балансу. Активний приплив валюти через планову  фінансову допомогу дозволяє не остерігатися девальваційного тиску на гривню. Тому НБУ зможе вільно зберігати зафіксований влітку 2022 року курс. 

Коливання на готівковому ринку ймовірні, особливо у разі посилення різного роду ризиків — воєнної ескалації, блекауту тощо. Водночас, на ринок надходитиме частина придбаної раніше валюти для компенсації зменшення доходів її власників, зайнятих у бізнесі, бюджетній сфері тощо. Тому відрив від офіційного курсу не буде значним. У разі зростання надходження до країни коштів для фінансування відбудови ймовірні ревальваційні тренди. Те, наскільки вони відбиватимуться на курсі, залежатиме від вибору моделі курсової політики Нацбанком.

— Що буде з інфляцією та цінами? Які тому можуть бути причини? 

— Основним чинником, який живитиме інфляцію, буде зростання витрат — на придбання сировини, логістику, енергоресурси, оплату праці. В умовах енергетичної кризи додаткові витрати спрямовуються на збереження енергоспоживання (генератори). За оцінками представників торговельних мереж, залежно від оборотів це додає від 1,5 — до 5-7 % до вартості товарів у невеликих закладах торгівлі, ймовірно, більше.

Спрощення експорту посилить трансляцію світових цін на внутрішній ринок. Ціни на продовольство останнім часом зросли. Це зростання для внутрішнього ринку посилюється девальвацією. Протидіяти інфляційним трендам дещо зможе стиснення бюджетних видатків, проте зростання витрат виробників та продавців дозволить сповільнити зростання цін лише дуже незначним чином. Подальша активізація економіки супроводжуватиметься і посиленням інфляційних чинників. Тому прогноз інфляції у 20% напевне буде перевищений.

— Як в наступному році зміниться вартість продуктового кошика? 

— Ймовірно, ціни на продовольство продовжать зростати випереджаючими темпами. Причинами цьому будуть як незначна еластичність попиту на цьому ринку, так і значне збільшення витрат на виробництво, зберігання та переробку харчової продукції.

— Яку ви очікуєте ситуацію на паливному ринку? 

— Сформована модель розподіленої стійкості дозволяє оптимістично оцінювати перспективи цього ринку. На думку експертів, стабільності на ньому не порушить навіть певне зростання попиту з боку власників генераторів. Між тим, певне зниження світових цін на нафту навряд чи приведе до здешевлення пального в Україні, оскільки воно скоріше компенсуватиме зростання витрат на забезпечення стійкості в умовах ризиків блекаутів. Деяке зниження цін можливе у разі відновлення морського постачання пального та відбудови переробних потужностей. Проте швидких досягнень у цій сфері очікувати не варто.

— Яку ситуацію ви очікуєте в енергетиці?

— Ситуація напевне погіршиться вже найближчим часом. Проте глибина "просідання" (блекауту) вже буде набагато меншою, ніж могла би бути навіть місяць тому. Сформовано потужну подушку безпеки у вигляді децентралізованих джерел для соціальної, транспортної, комунікаційної, комунальної, фінансової інфраструктури, багатьох домогосподарств,  зміцнюються спроможності захисту та відновлення критично важливих об'єктів. Відбуватиметься постійна структурна трансформація енергетики у напрямку посилення її децентралізації та розподіленості генерації, удосконалення схем розподілу. 

Між тим, енергетичний чинник може створити підстави для відчутного просідання економіки у першому кварталі, а супутні гуманітарні проблеми можуть спричинити нову хвилю міграції за кордон. Тому якнайшвидше відновлення спроможності енергосистеми є критично важливим. 

Утім, варто розуміти, що повноцінне відновлення енергетики потребуватиме значного часу. Відтак пожвавлення економіки, зокрема відновлення зруйнованих деокупованих територій, робитиме дефіцит електроенергії відчутним упродовж усього року. Тому збереження умов для децентралізованої енергетичної стійкості на основі максимального залучення місцевих джерел не втрачатиме актуальності.

Фото: Новини.LIVE

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися