Як українські жінки з дітьми піднімають економіку Європи

Руслан Кисляк

Журналіст

За даними ООН, станом на 15 листопада 2022 року через повномасштабну війну росії проти України за кордоном залишалися 7,6 млн українських громадян. З них близько 3 млн осіб перебували в росії та білорусі, у тому числі через примусове вивезення до рф. Тож наразі в країнах Європи перебуває близько 4,5 млн українців.

Майже 1,5 млн статусів тимчасового захисту надала українцям Польща, ще понад 1 млн — Німеччина, приблизно 450 тисяч — Чехія. Понад 100 тисяч українців зареєстровано також в Італії, Іспанії, Болгарії, Великобританії та Франції.

Приплив робочої сили та витрати українських мігрантів за кордоном є позитивними чинниками для економік країн перебування, хоча значний приплив мігрантів створює низку викликів, зокрема для державних фінансів цих країн. Водночас в довгостроковому періоді Європа економічно виграє, оскільки українці активно інтегруються в європейський ринок праці і платять податки. Про це йдеться в дослідженні Національного банку України.

Витрати українських мігрантів підтримують економіки країн перебування насамперед через приватне споживання, частково нівелюючи негативний вплив війни росії проти України на приватне споживання в країнах Європейського Союзу. Зокрема, в 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі — до 2 млрд доларів на місяць.

Також витрати на українських мігрантів стимулюють державне споживання, зокрема у сфері житлової інфраструктури, охорони здоров’я та освіти.

Згідно з розрахунками Національного банку України на основі дослідження МВФ, опитувань ООН та Центру Разумкова, за інших незмінних умов завдяки внеску українських мігрантів випуск товарів та послуг в Естонії, Польщі та Чехії в 2026 році буде на 2,2–2,3% більшим, ніж передбачено в базовому сценарії без міграції, а у Німеччині — на 0,6–0,65%.

Вплив на економічну активність

Витрати українських мігрантів за кордоном є позитивним чинником для економік країн перебування мігрантів через стимулювання приватного споживання.

Економісти констатують значний вплив українців на роздрібні продажі. Так, українські мігранти призвели до короткочасного сплеску роздрібної торгівлі та приватного споживання в Польщі й Естонії навесні 2022 року, хоча вже з червня їх обсяги повернулися на довоєнний рівень. Приплив мігрантів з України фактично був головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні, що компенсував негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв.

"В інших країнах вплив українських мігрантів можна класифікувати як незначний через або невелику кількість мігрантів порівняно з населенням країни-реципієнта (Німеччина), або вищий рівень вартості життя (Німеччина, Чехія, Австрія, Франція, Швейцарія, Нідерланди, Велика Британія)", — констатують в НБУ.

Загалом дані досліджень впливу українських мігрантів на економіки країн їхнього перебування вельми різняться та ґрунтуються на різних припущеннях. Проте всі доходять єдиного висновку, що цей вплив є позитивним.

Щоправда, попри позитивні ефекти присутності мігрантів є й пов'язані з ними виклики. Так, витрати українських мігрантів були додатковим чинником високих темпів інфляції в ЄС, яка на тлі значного зростання цін на енергоносії у 2022 році досягла рекордних за десятиліття значень, зокрема в Литві, Естонії, Латвії та Угорщині — понад 20% (рік до року), у Чехії й Польщі — близько 18%, у Єврозоні — до майже 10%.

"Крім того, присутність українських мігрантів також вплинула на ринки нерухомості країн їхнього перебування. Попри те, що орендувати житло самостійно могла лише чверть із них, у багатьох містах ціна оренди суттєво зросла. Так, у Польщі в квітні вона була на 20% вищою, ніж на початку року. Схожі оцінки наводять і для Естонії", — зазначають в НБУ.

Вплив на ринок праці

Хоча мігранти створюють додаткові виклики для державних фінансів у короткостроковій перспективі, проте якщо вони залишатимуться в країнах перебування на термін, довший ніж кілька років, і стануть активними учасниками ринку праці, то для цих країн вплив на бюджет й економічне зростання найімовірніше буде позитивним.

Переселенці, яким дозволено працювати та вільно пересуватися, поводитимуться як економічні мігранти і з часом створюватимуть відповідну додану вартість. Натомість брак інвестицій у людський капітал мігрантів з боку країн їхнього перебування на ранніх етапах може призвести до більших витрат у довгостроковому періоді.

"Водночас, якщо мігранти повертаються до країни походження після проходження певної адаптації, вплив на економіку країни, що їх прийняла, буде радше негативний, адже початкові витрати не компенсуються доходом від їхньої зайнятості в довгостроковій перспективі", — зазначають в Національному банку України.

Географічна та культурна наближеність України до Європи, наявність діаспори, а також статус тимчасового захисту сприятимуть збільшенню участі вимушених мігрантів у робочій силі. Зокрема, за розрахунками Організації економічного співробітництва та розвитку, робоча сила сукупно всіх країн ЄС зросте на 0,5% до кінця 2022 року, що вдвічі більше, ніж протягом попередньої хвилі мігрантів у 2014–2017 роках.

Найбільший вплив очікується в Чехії (2,2%), Польщі (2,1%), Естонії (1,9%) та ще кількох країнах (Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві, Румунії) — від 1% до 1,5%. Зростання зайнятості в ЄС загалом може становити 0,4%.

"Якщо середньостатистичний мігрант у 2014–2017 роках був молодим чоловіком з базовою освітою, у 2022 році — це жінка з вищою освітою, часто з дітьми. В результаті міграція вірогідно впливатиме на інші сегменти ринку праці: замість фізичної праці більшим попитом користуватимуться робочі місця в секторі послуг, зокрема на неповний робочий день з меншою кількістю нічних змін", — прогнозують в Національному банку України.

Попри негативний вплив війни в Україні на економічну активність, сильні ринки праці та дефіцит у низці професій і галузей країн ЄС створюють можливості для українців. Ураховуючи потребу в робочій силі основних країн перебування мігрантів, негативний вплив на зайнятість чи заробітну плату місцевого населення, викликаний хвилею українських вимушених мігрантів, дуже малоймовірний.

Однак, попри оптимістичні для країн перебування українців оцінки, інтеграція вимушених мігрантів в нові ринки праці відбувається вельми помірно. Наприклад, у Німеччині в червні було зареєстровано понад 350 тисяч українців, які шукають роботу. Однак працевлаштуватися вдалось менш як 10%. У Франції було працевлаштовано лише близько 15% мігрантів, зважаючи на мовні бар’єри та відносно малу діаспору, в Іспанії — 13% із 90 тисяч українців працездатного віку.

Натомість у Польщі 1,2 млн мігрантів отримали номери соціального страхування і близько половини з них знайшли роботу. Однак переважно вони працювали у сферах з нижчим рівнем оплати праці — логістиці, промисловості, сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі — хоча значна частина з них мала вищу кваліфікацію.

Згідно з останнім звітом Міжнародної організації праці, статистика зайнятості країн перебування українців починає відображати їхній вплив на ринок праці, який, однак, наразі не є загрозливим. Наприклад, у Німеччині зростання рівня безробіття повністю пояснюється включенням мігрантів у статистику починаючи із червня 2022 року. У Польщі, попри велику кількість мігрантів, безробіття знизилось.

Таким чином, констатують в НБУ, попри первинні виклики для країн перебування українських мігрантів, вигоди для економік цих країн є більшими в середньо- та довгостроковому періоді завдяки активній інтеграції українців як у ринок праці, так і в суспільство загалом.

Фото: Dominika Zarzycka/NurPhoto/REUTERS

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися